Голкіпер збірної України Дмитро Литвиненко, який сезон, що минув, провів у Чехії, ще на два роки продовжив контракт зі своїм клубом «ЕРА-ПАК». У сезоні 2017/18 «ЕРА-ПАК» виграв чемпіонат та Кубок Чехії, і у це досягнення вагомий внесок зробив Дмитро Литвиненко, якій майже без замін провів весь сезон, не зігравши лише у кількох не ключових матчах.

Після перепідписання контракту Дмитро Литвиненко дав інтерв’ю офіційному сайту «ЕРА-ПАКа».

Велика команда була великою підтримкою для мене

– Близько місяця тому ти разом з «ЕРА-ПАКом» виграв свій перший чемпіонський трофей у Чехії. А як в цілому оцінюєш для себе весь сезон?
– Сезон видався дуже позитивним, тому що ми змогли виконати головне завдання на сезон – знову стали чемпіонами Чехії, тож будемо мати змогу представляти країну у футзальній Лізі чемпіонів. Незначним недоліком всього сезону було те, що ми не змогли потрапити до елітного раунду Кубка УЄФА, і таке сталося для клубу вперше. Але ми повинні пам’ятати, що формат єврокубку змінився, і в нас в основному раунді були дуже сильні суперники. Ми пропустили їх попереду себе, проте, маємо рухатися вперед. Загальні враження від сезону неймовірні, особливо завдяки команді, яку ми створили протягом сезону.

– Щодо Кубка УЄФА, ти шкодуєш, що «Дьор», який залишив «ЕРА-ПАК» поза турніром, дійшов до «Фіналу чотирьох»?
– Взагалі, це немає значення. Навпаки, це показує, що немає нічого неможливого. Є багато клубів, які прагнуть пробитися до Фіналу Чотирьох. Я б сказав, що їх більше десятка, і приклад «Дьора» показує, що ця мета реальна. Кожен побачив, що клуб, який не є гегемоном у футзалі, пробився до фінального турніру. Той факт, що «Дьор», який вибив нас, вийшов до Фіналу Чотирьох – це мотивація для подальшої роботи, приклад того, що завдяки плідній роботі можна досягти мети.

– Ліга чемпіонів знову буде поділена на два шляхи. В одному з них в елітний раунд будуть виходити три команди, в іншому – лише переможець групи. Найближчого часу буде відомий рейтинг УЄФА, тож, якого шляху ти бажав би для «ЕРА-ПАКа»?
– На мій погляд, кращим був би варіант, де у групах зібрані 4 команди з більш високим рейтингом, а далі виходять три команди. Я не хочу сказати, що в інших групах будуть погані клуби, але набагато цікавіше грати одразу з більш сильними командами, і якщо нам вдасться вийти до елітного раунду, то у ньому буде трохи простіше.

– Для тебе це був перший сезон за кордоном. Реалії, з якими ти зіткнувся, відрізнялися від твоїх очікувань?
– Так, для мене це був перший закордонний досвід. Взагалі, ти маєш розуміти, що закордонний гравець має бути сильнішим, ніж місцевий. І від цього ти перебуваєш під тиском. З таким відчуттям я і йшов до «ЕРА-ПАКа». Одразу, коли  приїхав у Хрудім, я побачив, що там чудова команда. З першого дня мені допомагали Роман та Міхал Мареши, і вони були для мене великою підтримкою. Взагалі, всі мої партнери по команді намагалися допомогти мені, коли мені було потрібно, не тільки на майданчику, але і за його межами.

Мені подобаються амбіції клубу, він постійно прагне розвиватися

– Ти гравець, який має змогу порівнювати. У чому різниця між українською та чеською лігами?
– Після зникнення «Локомотива» українська Екстра-ліга за силою команд дещо вирівнялась, але загальний рівень трохи знизився. У Чехії чотири команди готові показувати чудовий футзал і грати на найвищому рівні. В інших командах – один-два непоганих гравці, але їм бракує тактичної зрілості, щоб вони могли конкурувати за більш високі результати.

– Ти помітив якусь реакцію в Україні після того,як ти і Олександр Сорокін стали першими українськими гравцями, які коли-небудь вигравали чемпіонат Чехії?
– Так, було багато привітань, коли ми спочатку виграли Кубок Чехії, а потім і чемпіонат. Однак, краще про це мене запитати, коли я повернусь з України, але всім відомо, що «ЕРА-ПАК» – клуб з ім’ям і має досягнення, які заслуговують на повагу. Нічого негативного я про «ЕРА-ПАК» ніколи не чув.

– У лютому ти брав участь у чемпіонаті Європи, де Україна вийшла до чвертьфіналу. Чи можна це вважати успіхом для вашої збірної?
– Успіхом був би півфінал. Участь у чвертьфіналі була обов’язковою, і це був мінімум того, що ми хотіли. Чотири чемпіонати поспіль нам не вдавалося пробитися до четвірки кращих команд Європи, не змогли ми досягти цього результату і в Словенії.

– Повернімося до Хрудіма. Які твої враження від цього міста, що подобається?
– Це чудове місто. Я та моя родина не є прихильниками великих метрополій, це не для нас. Навпаки, Хрудім абсолютно ідеальний для нас. Все поруч, є велика інфраструктура, тому неважко дістатися до навколишніх напрямків. Ми щасливі тут. Ми любимо ходити містом, і нам це дуже подобається.

– Ти ще на два роки продовжив контракт – через які основні причини ти це зробив?
– Перш за все, мені подобаються амбіції клубу і те, що він хоче розвиватися. Президент та всі гравці хочуть досягти великих успіхів на європейській арені, що дуже непросто через велику конкуренцію. Коли є великі амбіції, я завжди хочу бути частиною цього. По-друге, в команді висококласний тренер, і це чудово грати під його орудою, щоб дізнаватися чогось нового. Також клуб має свою історію, харизму та підхід до справи, які мені дуже подобаються і змушують працювати так, щоб підвищувати результати.

– Цього сезону ти навіть брав участь у футзальному тренувальному таборі «Futsal Camp» в якості дитячого тренера. Чи мав ти змогу раніше тренувати дітей і чи плануєш брати участь в подібних заходах наступного сезону?
– Дітей я ніколи в Україні не тренував, не було такої нагоди. А коли мене у клубі запитали, чи можу я допомогти під час «Futsal Camp», я погодився. З дітьми завжди цікаво, не тільки з власними, але і з усіма. Особливо, коли ви можете з ними займатися футзалом. Мені це дуже сподобалося, і якщо мені і в майбутньому запропонують взяти участь у «Futsal Camp», я завжди буду готовий допомогти у тренуваннях.  

Прес-служба Асоціація футзалу України за матеріалами офіційного сайту «ЕРА-ПАКа»